Впродовж 12-16 вересня доцент кафедри біохімії та біотехнології Факультету природничих наук Олег Лущак приймав участь у ІХ міжнародній конференції «Epigenetics: playing with the game of life», яка проходила на базі Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера (Гаале, Німечина). Також у рамках конференції був проведений 6-тий міжнародний воркшоп «Bioinformatics in Aging Research», який був організований німецькими Інститутом біостатистики та інформатики в медицині та дослідження старіння.
Метою конференції було обговорення старіння як фактору підвищення ризику захворювань, сприяння більш широкому спілкуванню і обміну ідеями серед науковців, які займаються дослідженнями старіння, та залучення молодих студентів до цієї галузі досліджень. Серед учасників конференції були зокрема Стівен Хорвац (Лос Анджелес), Клаудіо Феручі (Болонья) і Вадим Гладишев (Бостон). Стівен відкрив епігнетичний годинник, який дозволяє з точністю до півроку оцінити біологічний вік людини, вирахувати імовірну тривалість життя, а також може бути використаним для оцінки ефективності інтервенцій для омолодження. Зокрема в пілотному дослідженні дослідникам за допомогою комбінованої дії вдалось омолодити піддослідних на 10 років. Клаудіо відомий своїми дослідженнями довгожителів – людей які живуть більше 100 років. Також він є головним редактором журналу Aging Research Reviews який являється номером один в напрямку геронтології. Вадим досліджує генетичні механізми, що регулюють тривалість життя ссавців від мишей до летючих мишей. Біль того він займається розробкою біологічного годинника на основі метаболізму і є прихильником ідеї омолодження організму на основі перепрограмованих стовбуровий клітин.
На конференції Олег Лущак виступив з двома доповідями, а також прийняв участь у дискусії щодо перспектив розробки маркерів старіння і стратегій омолодження. В доповіді «Ferulic acid esters extend the lifespan and improve the memory in elder animals» він представив результати про можливість використання ефірів ферулової кислоти для покращення пам’яті у організмів похилого віку і продовження тривалості життя модельних організмів. Негативні наслідки розмноження він представив у доповіді «Trasgenerational effects of late reproduction in Drosophila».
