В рамках проекту Collegium Carpathicum – регіональної мережі університетів Карпатського Реґіону – стартував перший етап партнерських академічних обмінів провідними науковцями і педагогами. Впродовж 25-27 лютого 2019 року доцентом кафедри біології та екології, к.б.н. Заморокою А. М. були дані відкриті виїзні лекції в Сучавському університеті Штефана чел Маре (Румунія).
Collegium Carpathicum заснований 09.01.2018 на базі Варшавського Університету. До Collegium Carpathicum входить сім університетів з країн Вишеградської групи, а також Румунії та України. Зокрема, це Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна), Варшавський університет (Республіка Польща), Університет Острави (Чеська Республіка), Католицький університет Петера Пазми, (Угорщина), Східноєвропейська вища школа у Перемишлі (Республіка Польща), Пряшівський університет (Словаччина) та Університет Стефана чел Маре у Сучаві (Румунія).
В рамках проекту доцентом Заморокою А.М. студентам і науково-педагогічним працівникам Сучавського університету Штефана чел Маре прочитано дві лекції:
Лекція 1: Conservation of extrazonal steppes in Carpathian Region of Ukraine.
Лекція 2: The climate change and invasion of new species of the longhorn beetles in Carpathian Region of Ukraine.
Лекція 1 присвячена проблемам збереження і відтворення екстразональних лучних степів та їх біорізноманіття на Бурштинському Опіллі. Територія є однією із найбільш західних межових частин Подільської височини та правобережної лісостепової зони України. Регіон характеризується мозаїчним розповсюдженням лісових і лучно-степових екосистем, які, проте, на сьогодні знаходяться в умовах масштабної антропогенної трансформації. Зазначається, що понад 75% території Бурштинського Опілля становлять селітебні зони й агроландшафти, а з 25% напівприродних екосистем, які залишились, усього 0,6% – лучні степи. Притому, 32% флористичного і 60% фауністичного біорізноманіття регіону припадає саме на ці екосистеми. Зважаючи на це, вивчення лучних степів та їх подальша охорона є актуальним і практично важливим завданням.
Лекція 2 присвячена змінам клімату та спричиненими ними змінами у ареалах біоти, зокрема жуків-вусачів у Карпатському регіоні України. Глобальні кліматичні зміни, як явище, є безупинним процесом, який можна описати у якості статистично достовірних пертурбації у циклічності розподілу середніх погодних показників за значний тривалий проміжок часу. Сучасні глобальні кліматичні зміни виражаються у поступовому зростанні температури нижнього шару тропосфери і поверхні океану, що отримало назву “глобальне потепління”. Під впливом глобального потепління встановлено зміни ареалів для понад 2000 видів наземних орґанізмів. На основі моніторинґових досліджень тваринних угруповань, фауни та окремих видів у Карпатсько-Подільському реґіоні, розпочатих у 2000-му році, вдалось виявити природні інвазії (не пов’язані із завозом) непритаманних для цих теренів південних видів жуків вусачів. Зокрема, до них приналежні: Trichoferus campestris (Faldermann, 1835), Leiopus femoratus Fairmair, 1859, Calamobius filum (Rossi, 1790) та Theophilea subcylindricollis Hladil, 1988 (Coleoptera: Cerambycidae).