Про шляхи міграції, небезпеки на шляху та унікальний спосіб життя білих лелек розповів у своїй лекції “Мандри українських лелек” для студентів Факультету природничих наук відомий орнітолог, доктор біологічних наук Андрій Бокотей. Він вже багато років спостерігає за цими птахами в межах Міжнародної програми мічення білого лелеки.
Півтори години лекції промайнули непомітно, адже, крім наукових фактів Андрій Бокотей поділився зворушливою історією дослідження двох лелек, яке триває й досі. Це дослідження нікого не залишило байдужим. Деякі моменти з нього заслуговують особливої уваги.
Історія почалася в серпні на Волині, поблизу Шацька. Там двом пташенятам білого лелеки встановили кільця та супутникові передавачі, які дозволяють у реальному часі відстежувати їхнє місцезнаходження. Пташенят назвали “Світязь” і “Лука” на честь знаменитого озера та його притоки.
На жаль, Лука загинув в Туреччині. Принаймні там з ним зник зв’язок. За статистикою смертність серед молодих лелек під час першої міграції досить велика і може сягати до 90%, що пов’язано як з природними, так і антропогенними факторами. Зокрема, в Лівані існує давня традиція відстрілу молодих мігруючих лелек і, хоча лелеки навчились “обходити” цю країну під час своїх мандрівок, багато з них гине в дорозі.
Водночас наш головний герой – Світязь – після довгого “розкачування” здійснив спурт, подолавши за два дні 275 км! За наступні п’ять днів він подолав відстань в 960 км! Ще за вісім діб Світязь пролетів через Босфорську протоку, пересік «критичну» Туреччину, вийшовши на узбережжя Середземного моря в районі міста Мерсин, пролетів вздовж Мерсинської затоки до Іскендеруну, перебрався в Сирію, перелетів через Дамаск, обігнувши Ліван зі сходу, пролетів через Ізраїль, південніше Мертвого моря, далі помандрував через пустелю Негев, східніше Міцпе-Рамона. Відтак, залишив Синайський півострів, пересікши Суецьку затоку в районі Хургади та добрався до Африканського континенту. В районі Луксору птах вийшов на долину Нілу і долетів до Асвану. Загалом Світязь за вісім діб подолав 2850 км! Після цього зв’язок з птахом перервався на два місяці і коли вже змирились з тим, що він загинув, Світязь раптово вийшов на зв’язок з північної частини Південного Судану, за 1500 км від місця останнього зв’язку! Отож, Маршрут довжиною в понад 5 тис.км – таку відстань подолав, подекуди рухаючись зі швидкістю 20м/с, білий лелека на ім’я Світязь. По трекеру зараз птах рухається на схід і нещодавно перетнув Білий Ніл. Отже, наші мандри, з українським лелекою Світязем – продовжуються, а ми з нетерпінням чекаємо нових розповідей Андрія Андрійовича.
На завершення події студенти та викладачі факультету природничих наук висловили щиру подяку Андрію Васильовичу Бокотею за захопливу та пізнавальну лекцію. Вони зазначили, що такі зустрічі надихають на подальше вивчення природи, й запросили шановного гостя знову завітати до університету для нових цікавих виступів.
