Практика
Нерозривною складовою навчального процесу вищої школи є практичне застосування отриманих теоретичних знань. Практика в Університеті, згідно з Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладівУкраїни від 8 квітня 1993 року № 93 передбачає два види: навчальна (молодші курси ОКР «бакалавр») і виробнича (старші курси ОКР «бакалавр», «спеціаліст»); студенти , що навчаються за ОКР «магістр» проходять виробничі практики за навчальними планами, а також науково-дослідну практику та асистентську. За два семестри навчального року в університеті відбувається близько 500 різних видів практик.
Навчальні практики, що передбачені навчальними планами на перших –других, рідше третіх курсах, в основному мають безвідривний метод проведення, оскільки проходять під безпосереднім навчальним впливом керівників-методистів, після прослуханого курсу лекцій «Вступ до спеціальності». Тривалість навчальних практик передбачено Положенням один-два тижні, дві години щодня. Навчальні практики, що за навчальним планом передбачають виїзд за межі обласного центру і мають відповідно більшу кількість годин, проводяться відривно від навчального процесу, але тільки в межах навчального року. Виробничі практики передбачають перебування студента практиканта на базі практики (за обраним фахом) 6 годин робочого часу, тому всі виробничі
практики є відривними.
Навчально-виробнича практика
Метою навчально-виробничої практики студентів є:
- вивчення структури й організації роботи підприємств і установ, де працюють спеціалісти;
- засвоєння способів вирішення конкретних виробничих завдань на основі набутих теоретичних знань;
- ознайомлення з пріоритетними напрямками наукових досліджень у галузі спеціальності;
- поглиблення й розширення знань про організацію науково-дослідних робіт спеціалізованого спрямування в умовах реальної дослідної установи;
- оволодіння підходами до планування експерименту і збору матеріалу відповідно до мети дослідження;
- оволодіння сучасними експериментальними методами лабораторних досліджень, статистичної обробки й інтерпретації отриманих результатів;
- оволодіння стандартами і правилами оформлення наукових робіт, підготовки рукописів до публікації, складання наукових оглядів літератури, її реферування і аналізу;
- збір матеріалу для виконання курсової і дипломної роботи. Педагогічна практика
Головна мета педагогічної практики – формування у студентів системи необхідних педагогічних умінь й навичок, фахових здібностей, особистісноіндивідуального стилю поведінки та діяльності, необхідних для майбутньої професії в оптимально наближених до роботи за фахом умовах; вдосконалення і втілення на практиці знань і вмінь, набутих в курсах педагогіки, психології, методик викладання біології, хімії та географії. Студенти практично знайомляться з усіма напрямами навчально-виховного процесу, його специфічною своєрідністю в різних вікових групах учнів (студентів) і типах освітніх закладів, набувають досвід самоорганізації педагогічної діяльності.
Під час педагогічної практики студенти:
знайомляться:
- з навчальним закладом, його особливостями і традиціями;
- шкільною документацією: класним журналом, календарним і тематичним планами роботи вчителів біології, хімії та географії і планом роботи класного керівника;
- із специфікою методики роботи вчителів (відвідують навчальні заняття і позакласні заходи); вчаться:
- планувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, організовувати її різноманітні види;
- аналізувати педагогічні ситуації, способи взаємодії з учнями;
- визначати психологічні, вікові та індивідуальні особливості учнів, їх інтереси й уподобання;
- організовувати і регулювати дисципліну в класі, формувати позитивні міжособистісні стосунки учнів;
- формують навички й уміння майбутньої педагогічної діяльності: розробляють розгорнуті конспекти навчальних занять з хімії відповідно до навчальної програми;
- застосовують різні типи методів і прийомів навчання, форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;
- беруть участь в обговоренні уроків своїх колег, пишуть аналіз (рецензію) навчального заняття;
- організовують позакласні заходи;
- проводять психолого-педагогічні дослідження для вивчення особливостей учнів, їхньої поведінки.
Зміст і завдання всіх практик визначає керівник практики на основі даної наскрізної програми і робочих програм практик. Робочі програми практик складаються кафедрами, відповідальними за їхнє проведення.