Словник абітурієнта

 

Абітурі́єнт (від лат. аbiturus – той, хто повинен піти), у більшості країн – особа, що закінчує середній навчальний заклад.

Аспір́ант – особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, зарахована на навчання в аспірантурі вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня «кандидат наук».

Бакал́авр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (базова вища освіта), який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

ВНЗ (ВУЗ) – вищий навчальний заклад (вищий учбовий заклад) – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Вступна кампанія – сукупність заходів, спеціально організована на певний період робота, діяльність для здійснення у певний період часу вступу осіб на навчання у вищі навчальні заклади.

Вступне випробування – перевірка рівня знань, умінь та навичок особи з конкурсного предмета, з навчальної дисципліни за програмою вищого навчального закладу, рівня здібностей до певного виду діяльності, що проводиться з метою оцінювання зазначеного рівня для конкурсного відбору до вищого навчального закладу у формі зовнішнього незалежного оцінювання, вступного екзамену, творчого конкурсу, фахового випробування або співбесіди.

Вступний екзамен – загальна перевірка знань, умінь та навичок вступника з певної навчальної дисципліни, що проводиться у письмовій формі.

Вступн́ик – особа, яка під час поточної вступної кампанії подала до вищого навчального закладу заяву про допуск до участі у конкурсі або про допуск до вступних випробувань.

Здобув́ач – особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури вищого навчального закладу або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) – комплекс організаційних процедур (передусім – тестування) спрямований на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до вищих навчальних закладів.

Конкурсний бал – кількість балів вступника, показник, до якого входять результати оцінювання знань вступника, його умінь, навичок, здібностей з конкурсних предметів, творчих конкурсів, фахових екзаменів та інші показники, за яким формується рейтинговий список і який є критерієм для прийняття рішення про зарахування; обчислюється за алгоритмами, визначеними правилами прийому до вищого навчального закладу.

Конкурсний відбір – процедура відбору вступників на навчання у вищому навчальному закладі за рейтинговим списком вступників.

Конкурсний предмет – загальноосвітній навчальний предмет, передбачений умовами вступу до вищого навчального закладу, рівень навчальних досягнень з якого враховується при проведенні конкурсного відбору до вищого навчального закладу.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (повна вища освіта), який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста) і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності або ж первинних посад наукових та науково-педагогічних працівників.

Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (неповна вища освіта), який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

ОКР – освітньо-кваліфікаційний рівень – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

ОППП – освітньо-професійна програма підготовки – визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний термін навчання за певним напрямом (спеціальністю) відповідного освітньо-кваліфікаційного (освітньо – наукового) рівня і містить перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю, програми нормативних навчальних дисциплін, нормативний термін навчання.

Право на зарахування поза конкурсом – право вступника, передбачене нормативно-правовими актами, на зарахування до вищого навчального закладу без участі в загальному конкурсі, що реалізується за умови дотримання вимог, передбачених умовами вступу до вищого навчального закладу.

Право першочергового зарахування – право вступника на зайняття вищої позиції в рейтинговому списку при однаковому з іншими вступниками конкурсному балі.

Прохідний бал – конкурсний бал останнього у рейтинговому (конкурсному) списку вступника, який попадає в число рекомендованих до зарахування. Прохідний бал визначається Приймальною комісією після завершення прийому документів та складання всіма вступниками на напрям підготовки (спеціальність) вступних випробувань.

Рейтинговий (конкурсний) список вступників – список вступників за черговістю зарахування на навчання відповідно до умов вступу до вищого навчального закладу згідно з чинним законодавством.

Р́ектор (від лат. rector – правитель, керівник) – керівник вищого навчального закладу.

Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (повна вища освіта), який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття спеціальних умінь та знань, достатніх для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Співбесіда – форма проведення вступного випробування у вигляді опитування, що представляє собою процес обміну інформацією між вступником та членом комісії для проведення співбесід.

Студ́ент – особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Творчий конкурс – форма вступного випробування, метою якого є перевірка та оцінювання здібностей особи до творчої діяльності за напрямами підготовки (спеціальностями) галузей знань: мистецтво, культура, фізичне виховання, спорт і здоров’я людини.

УЦОЯО – Український центр оцінювання якості освіти – підрозділ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, діяльність якого спрямована на розробку та апробацію моделей зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів з метою створення умов рівного доступу до вищої освіти.

Фахове випробування – комплексне кваліфікаційне випробування при вступі на навчання на основі раніше здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня, метою якого є перевірка знань та практичних навичок вступників з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін.

Цільовий прийом – прийом на навчання на конкурсній основі вступників за цільовими направленнями, виданими відповідно до нормативно-правових актів.