Конкурси і гранти

Конкурс на реалізацію проектів у рамках здійснення обмінів

молоддю України та Литви

Міністерство молоді та спорту продовжує термін прийому заявок на участь у конкурсі на реалізацію проектів у рамках здійснення обмінів молоддю України та Литви до 27 квітня 2018 року.

Відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про Раду обмінів молоддю України та Литви та Порядку здійснення обмінів молоддю України та Литви, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 18 листопада 2016 року за № 1498/29628, Міністерство молоді та спорту оголошує прийом заявок на участь у конкурсі на реалізацію проектів у рамках здійснення обмінів молоддю України та Литви.

На проведення конкурсу проектів цього року у Державному бюджеті України передбачено 1 млн. грн.

Вся детальна інформація міститься за наступним посиланням:

http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/36439

Грант від фундації Volswagenstiftung

 

Коротка назва проекту:

Клітинні механізми здорового старіння мозку при обмеженні калорійності їжі

Реалізація проекту здійснюється у рамках програми “Трилатеральні партнерства – кооперація між викладачами та науковцями з України, Росії та Німеччини“, яка фінансується науковою фундацією Фольксваген (Volswagenstiftung, Німеччина).

Cайт проекту: http://portal.volkswagenstiftung.de/search/projectDetails.do?ref=90233

Тривалість проекту: 1 квітня 2016 – 31 березня 2019

Мета проекту: охарактеризувати біохімічний та фізіологічний стан мозку, який старіє, і розшифрувати клітинні/молекулярні механізми, які лежать в основі позитивних ефектів обмеження калорійності дієти.

Завдання:

  1. Охарактеризувати енергетичний обмін та інтенсивність гліколізу та дихання, інтенсивність оксидативного стресу у контрольних тварин та тварин, які споживають дієту, обмежену у калоріях.
  2. Ідентифікувати метаболічні та сигнальні шляхи, які можуть бути мішенню для ліків, ефект яких лімітує обмеження калорійності дієти.

Партнери:

Prof. Dr. Olga Garaschuk

Universitäts klinikum Tübingen,Medizinische Fakultät,Physiologisches Institut,Tübingen

Prof. Dr. Volodymyr Lushchak

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University,Department of Biochemistry and Biotechnology, Ivano-Frakivsk, Ukraine

Prof. Dr. Alexei Verkhratsky

Staatliche Universität Nizhny Novgorod, Laboratory of Neuronal-glial interactions, in health and disease, Nizhny Novgorod, Russia

Prof. Dr. Alexey Semyanov

Staatliche Universität Nizhny Novgorod, Institute of Biology and Biomedicine, Nizhny Novgorod, Russia

Опис проекту.

Суть трирічної програми досліджень полягає в тому, що вперше у мозку буде досліджуватися формування і функціонування мереж не тільки між нейронами, а й за участі астроцитів (клітин нейроглії). Якщо раніше вважалось, що астроцити, в основному, виконували допоміжні функції, то останніми роботами партнерів цього проекту професора Ольги Гаращук (університет м. Тюбінгену, Німеччина) та  професора Олексія Верхратського (університет м. Манчестеру, Великобританія) була встановлена активна участь астроцитів у реалізації основних функцій мозку. Оскільки закордонні партнери проекту є фізіологами і виникла необхідність вивчати біохімічні процеси та молекулярні регуляторні механізми, то був створений такий міжнародний науковий консорціум з участю українських біохіміків.

Одною з реальних можливостей уповільнювати старіння мозку, як і всього організму, і навіть до якоїсь межі омолоджувати його, вважається обмеження калорійності їжі, яку споживає організм. При цьому всі решта компонентів, зокрема вітаміни та мікроелементи, повинні потрапляти в організм у достатній кількості. Виявилось, що при старінні організму найперше страждають саме взаємодії між клітинами мозку, тобто нейрональні мережі. Саме вони й запускають всі решту каскадів, які з часом виявляються у порушенні багатьох функцій мозку, що особливо проявляються при таких патологіях, як хвороби Паркінсона чи Альцгеймера. Тому розшифрування порушень функціонування нейрональних мереж може дати ключ до розуміння базових процесів старіння. Дослідження української групи полягатиме у біохімічній характеристиці енергетики мозку, протіканні вільнорадикальних процесів, які розглядаються серед основних причин старіння, а також ідентифікації молекулярних регуляторних механізмів, відповідальних за старіння. Оскільки практикувати режим обмеження доступності калорійності з їжі мало хто з людей може чи бажає, то постає питання про заміну його чимось більш привабливим. Пошук речовин, які можуть імітувати обмеження калорійності спожитої їжі, вважається чи не єдиною прийнятною для широкого загалу стратегією уповільнення старіння, профілактики пов’язаних зі старінням хвороб, а також омолодження, то саме цей підхід й буде розроблятися учасниками проекту.

Співробітники кафедри біохімії та біотехнології мають певний доробок у цій царині. Пошук таких речовин проводився нами на моделі плодової мушки дрозофіли, старіння у якої має дуже багато спільного з таким у ссавців, зокрема й у людини. Але на відміну від мишей, дрозофіла живе загалом менше двох місяців. Тому весь життєвий цикл на цій моделі можна вивчати до 60 днів, а то й швидше. Тобто, один день життя плодової мушки практично відповідає одному рокові життя людини! Основні життєві процеси дуже подібні у дрозофіли й людини, що створює основу для використання мух у вивченні молекулярних основ різноманітних патологій.

Таким чином, ми вибрали наступну стратегію: спочатку відносно швидко на дрозофілах ідентифікуються речовини (переважно це  препарати рослинного походження), які імітують калорійне обмеження, а потім перевіряється їх дія на мишах, які живуть до двох років. При підтвердженні позитивних результатів на мишах,  пропонується подальша розробка відповідних препаратів для людини. Комбінація фізіологічних і біохімічних підходів дозволить встановити молекулярні мішені, які забезпечують позитивну дію отриманих препаратів та майбутньому проводити направлений пошук лікарських чинників, які забезпечуватимуть як процеси здорового довголіття, так і  профілактику чи лікування пов’язаних з віком патологій людини. І це не лишень патології нервової системи, а й такі системні хвороби, як метаболічний синдром, ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні та ракові захворювання.

Протягом 2017 року  докторант кафедри Олег Лущак виграв 3 наукові гранти:

  • Грант Президента України для молодих вчених

Тема проекту: «Молекулярні механізми трансгенераційного перепрограмування метаболізму».

  • Грант МОН України для молодих вчених

Тема проекту:  “Розробка препаратів для продовження тривалості і якості життя та попередження порушень обміну речовин»

Термін виконання: 1 жовтня 2017 року – 30 вересня 2020 року

Мета проекту: з’ясувати молекулярні механізми, які лежать в основі регуляції тривалості життя та метаболізму, а також виявити нові фактори (хімічні речовини, дієти), які збільшують тривалість життя через вплив на метаблізм

  • Грант Науково-технологічного центру України

Тема проекту: «Наночастинки для лікування діабету»

Мета проекту: розробити частинки, які здатні знижувати рівень цукру у крові

У проекті беруть участь науковці із ПНУ, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Інституту ядерних досліджень НАН України та Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН.

Status and Structure of Populations of Rare Arctic-Alpine Plant Species in Highland Ecosystems of Ukrainian Carpathians – Черепанин Р.М. (2016-2017) Детальніше

Estimation of Soil Coleoptera Extinction Rate in Steppe Remnants of Burshtyn Opillya and Implications for Their Restoration and Conservation – Заморока А.М. (2017-2018) Детальніше

З 2014 року в рамках міжнародного консорціуму, працівники кафедри під керівництвом доц. Миленької М.М., беруть участь у виконанні проекту міжнародної освітньо-наукової програми «TEMPUS» – «Екологічна освіта для Росії, Білорусії та України», який фінансується Європейським союзом. Проект спрямований на модернізацію екологічної освіти, розвиток системи безперервного навчання викладачів професійно-технічних і середньо-освітніх навчальних закладів, підвищення рівня екологічної освіченості виробничих й управлінських кадрів, популяризацію екологічних ідей, зростання екологічної свідомості і культури населення в цілому.

З 2015 року на кафедрі виконується наукова тема “Біоекологічний моніторинг та оптимізація екологічного стану Калуського урбопромислового району” – за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, до якої залучені викладачі й аспіранти кафедри.
У 2015 році співробітники кафедри брали участь у виконанні теми «Розроблення обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2020 року» – на умовах господарського договору з Департаментом екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА (Науковий керівник – доц. Миленька М.М.).

Кафедра також бере участь у координації відбудови міжнародної науково-дослідної станції на горі Піп Іван в Українських Карпатах, де в майбутньому будуть проводитися природознавчі дослідження та студентські практики.

У попередні роки на кафедрі біології та екології реалізовувалися наступні наукові та природоохоронні проекти:

1. Дослідження біорізноманітності пралісів Українських Карпат (у рамках виконання цього наукового плану проаналізовано пралісові екосистеми Українських Карпат де збереглися букові та темнохвойні ліси);

2. Дослідження біорізноманітності флори і фауни Північного мегасхилу Українських Карпат;

3. Проект «Дослідження та вдосконалення охорони природи у Верховинському районі Івано-Франківської області та обгрунтування перспектив функціонування національного природного парку Верховинський».

Наукові теми виконуються відповідно до визначених етапів, без відставання за календарним планом. За їх результатами науково-педагогічними працівниками опубліковано низку наукових праць у періодичних виданнях України та, частково, за кордоном.

Працівниками кафедри здійснено низка наукових експедицій територією Українських Карпат, Передкарпаття та прилеглих районів Західного Поділля з метою вивчення флори й рослинності, фауни, біогеоценотичним особливостей поширення ентомофауни, а також популяційних досліджень.
Співробітники кафедри приймають участь у дослідженнях біоти Верховинського та Галицького й Карпатського національних природних парків, НПП «Гуцульщина», природного заповідника «Горгани», з якими налагоджено наукову співпрацю.

Результати наукових досліджень осередків природного біорізноманіття використані для оптимізації природно-заповідної мережі та формування регіональної екологічної мережі області.

Проводяться дослідження стану екосистем на територіях, що зазнають значного антропогенного навантаження – м. Калуш та його околиці, землі, що прилягають до Бурштинської ТЕС, і території, що зазнали впливу внаслідок діяльності підприємств нафтовидобувної та нафтопереробної галузі. Здійснюється дослідження відтворення рослинності на перелогах і вирубках.

Плідно розвиваються зв’язки з науково-дослідними установами України: Інститутом екології Карпат НАН України, НДІ «Гірліс» НАН України, Інститутом ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, Національним науково-природничим музеєм НАН України, Державним природознавчим музеєм НАН України, Національним ботанічним садом ім. Миколи Гришка, кафедрами інших вищих навчальних закладів України. Зокрема, відбувається співпраця з кафедрою ботаніки та екології Львівського національного університету імені Івана-Франка, навчально-науковим центром «Біологія» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедрами ботаніки, лісового і садово-паркового-господарства й екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, кафедрою ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, кафедрою фармації Івано-Франківського національного медичного університету тощо.

Важливим напрямком розвитку кафедри є міжнародна співпраця. Розвивається наукове та навчально-методичне співробітництво з польськими та чеськими університетами, насамперед з Ягелонським університетом (м. Краків, Польща), Інститутом ботаніки імені В. Шафера Польської Академії Наук (м. Краків), Каталоцьким університетом імені Івана Павла ІІ (м. Люблін, Польща), Інститутом ботаніки Чеської академії наук, Університетом Масарика (м. Брно), з ботанічним садом Уральського відділення РАН, з університетом м. Жиліна (Словаччина), Латвійським університетом (м. Рига), університетами м. Бремен і м. Падерборн (Німеччина) та ін. Співпраця зводиться до проведення спільних і білатеральних наукових досліджень, реалізації спільних наукових проектів, проведенні наукових стажувань і наукових досліджень співробітників кафедри на базі закордонних партнерів.

Програма угорсько-словацько-румунсько-українського транскордонного співробітництва (ENPI Cross-Border Cooperation Programme HUSKROUA) Проект – «Контроль за чистотою повітря у транскордонному регіоні Румунія-Україна»